ЯК НАВЧИТИ ДІТЕЙ СЛУХАТИ ТА СЛУХАТИСЬ
У дітей дуже нетривала й нестійка увага, вони часто ігнорують те, що їм кажуть, особливо якщо це не відповідає їхнім бажанням. Батьки іноді сприймають таку поведінку як образливу, що, у свою чергу, призводить до конфліктів і, відповідно, погіршує становище, оскільки тон батьків безпосередньо впливає на те, як діти реагують на їхні слова. Пропонуємо скористатися випробуваними методами, які допоможуть досягти того, щоб ваш малюк слухав, що ви йому кажете.
1. Приверніть увагу дитини перед розмовою
Батьки роблять помилку, вигукуючи прохання з іншої кімнати та маючи сподівання, що дитина послухається. Так ви ніколи не досягнете бажаної реакції. Перед тим як розмовляти з дитиною, треба спочатку заволодіти її увагою.
Для цього ви повинні піти туди, де знаходиться дитина, і налагодити з нею контакт, погладивши її по волоссю або ніжно доторкнувшись до її руки. Якщо малюк і після цього ігнорує вас, поспостерігайте за його заняттям і зробіть схвальні коментарі, це допоможе вам привернути його увагу. Дуже важливо налагодити з дитиною зоровий контакт на початку розмови.
2. Присядьте до рівня зросту вашої дитини
Щоразу, коли ви звертаєтесь до дитини з якимось серйозним запитанням, наприклад, із приводу її негативної поведінки або нервової сварки із братом / сестрою, дуже важливо, щоб ви подивились дитині в очі та зробили так, щоб вона теж подивилась вам в очі. Тому ви повинні опуститись на коліна або сісти навпочіпки, щоб опинитись на одному рівні з нею, чи підняти її на рівень свого зросту. Що б ви не робили, переконайтеся, що дитина дивиться на вас і не відвертає голову, намагаючись уникнути зорового контакту, який є дуже важливою навичкою спілкування. Будьте при цьому привітними й лагідними.
3. Розмовляйте з дитиною простими та зрозумілими словами
У дітей не такий великий словниковий запас, як у вас, тому дуже важливо розмовляти з ними тією мовою, яка їм зрозуміла. Діти не будуть казати вам відверто, що вони не зрозуміли сенс ваших слів. Як правило, коли ви питаєте в них, чи розуміють вони, що ви щойно сказали, вони просто покірливо відповідають «так». Щоразу, коли дитина невпевнено відповідає на це запитання, увічливо попросіть її пояснити значення слова, яке ви вжили. Якщо вона пояснює його неправильно, терпляче поясніть їй правильний зміст.
4. Не проявляйте надмірну емоційність
Діти погано реагують на надмірно емоційні нотації. Як правило, коли батьки розмовляють роздратованим тоном, діти відволікаються, утікають або закочують істерику. У будь-якому випадку, це не той результат, якого ви хочете домогтись, тому краще тримати свої емоції під контролем. Наприклад, якщо ваші діти не готові до походу на святковий захід, краще не сваріть їх за це, а допоможіть зібратися, а потім розкажіть, що треба робити наступного разу, щоб усе встигнути та прийти на свято вчасно.
5. Уникайте повторень
Повторення інструкцій тільки засмутить вас і спричинить захриплий голос. Замість того щоб повторювати свої вказівки, краще поясніть малюку, що коли він не буде дотримуватись їх з першого разу, його чекають певні наслідки.
Наприклад, якщо ви просите дитину прибрати іграшки з обіднього столу перед тим, як іти дивитись мультфільми, скажіть, що ви більше не дозволите їй дивитись телевізор, якщо вона не наведе порядок на столі протягом трьох хвилин. Ви можете дати дитині додатковий стимул, наприклад, гру на планшеті протягом певного часу, якщо вона зробить те, про що ви її просите.
6. Описуйте не тільки негативні, а й позитивні наслідки
Коли ви розповідаєте дитині про негативні наслідки, з якими їй доведеться зіштовхнутись у випадку, якщо вона не буде дотримуватись ваших указівок, важливо, щоб ці наслідки дійсно примусили дитину відчувати певні незручності. Однак не менш важливо нагороджувати дитину, коли вона виконує ваші вказівки. Вирішуючи, які позитивні наслідки запропонувати, подумайте про те, чого малюк хоче найбільше, а потім пообіцяйте йому це в якості нагороди за зразкову поведінку. Такий метод буде надихати його поводитись належним чином і слухати все, що ви кажете.
7. Терпляче вислухайте дитину
Якщо мама й тато хочуть, щоб дитина їх слухала, вони повинні самі вміти уважно слухати свого малюка. Це означає, що ви не тільки повинні слухати, що дитина каже вам словами, а і спостерігати за її невербальними сигналами, щоби зрозуміти, про що вона хоче вам повідомити. Щоразу, коли дитина каже вам словесно або за допомогою мови тіла про те, що вона відчуває дискомфорт від певного заняття, намагайтеся не ігнорувати її повідомлення. У випадку, якщо ви пропустили її сигнали й дитина влаштувала істерику, дайте відповідь їй доброзичливо, перепросіть за те, що не зрозуміли її емоцій, і не реагуйте гнівно.
8. Частіше кажіть «так», ніж «ні»
Швидше за все, вас буде дратувати та людина, яка буде у всьому вам відмовляти й цілий день заважатиме займатись улюбленими справами. Діти відчувають те ж саме, якщо батьки відмовляють їм у більшості прохань. Негайне «ні» завжди неприємне для дитини, отже, кращий підхід полягає в досягненні компромісу шляхом відмови малюку тільки в тій частині прохання, яка є абсолютно неприйнятною для вас. Наприклад, якщо ваша дитина хоче занадто дорогий ґаджет, замість того щоб відразу ж сказати їй непохитне «ні», ви повинні сказати, що внесете цей пункт до списку побажань і будете відкладати гроші на те, щоб купити цей пристрій.
9. Кілька додаткових порад
Висловлюйте вимоги розсудливо. Спитайте себе, чи можете ви проявити більше гнучкості й піти на деякі кроки, висловлюючи дитині своє прохання.
Нагадуйте добродушно. Якщо дитина не слухає вас із першого разу, не хвилюйтесь і не гнівайтесь. Доброзичливе й делікатне нагадування, як правило, діє більш ефективно.
Римуйте правила. Правила, висловлені у віршованій формі, легше запам'ятовуються малюками. Попросіть дітей повторювати правила за вами.
Перетворіть спілкування на гру. Якщо ви будете висловлювати свої вимоги в ігровій формі, дитина, швидше за все, буде реагувати на них позитивно.
Джерело статті: http://childdevelop.com.ua/articles/upbring/2913/
Що відбувається з дитиною, коли їй не вистачає уваги?
Уявіть кімнатну квітку, яка знаходиться у Вас в погано освітленому місці. Чи спостерігали Ви, як ростуть листя у квітки? Куди вони спрямовані?
Звичайно туди, де сонячні промені охоче дарують квіточці своє цілюще світло.
Те ж відбувається і з дітьми. Їм дуже потрібна, просто життєво необхідна Ваша увага.
Будь-якій дитині вкрай важливо, щоб на неї хоч якось реагували: якщо не реагують позитивно, то, так і бути, негативно. І ось уже в хід йде істерика, агресія, блазнівська поведінка.
Запам'ятайте, діти ніколи не допустять, щоб їх ігнорували !!!
Дитина, яка не отримує увагу з боку значущих дорослих, буде прагнути звернути на себе увагу будь-яким способом, частіше небажаним в силу незнання, недосвідченості.
Перебуваючи в колективі однолітків, буде намагатися, щоб її голос був голосніше за інші голоси, щоб на неї дивилося більше очей, ніж на інших дітей.
Дитина в дитячому саду, школі буде виставлятися напоказ, вести себе, як "блазень".
Якщо не проявляти увагу до дитини, то в майбутньому ми отримуємо дорослу людину, яка не здатна розуміти, що відбувається з іншою людиною, співпереживати.
Вона буде сконцентрована на собі.
Але, погодьтеся, без емпатії, без прагнення до розуміння іншої людини не вийде контакту і по-справжньому близьких відносин.
Брак уваги до дитини формує у неї стан жертви, негативне ставлення до себе, свого майбутнього, злість на те, що недолюбили, недодали, відчуття своєї непотрібності.
P.S. Щоб дитина не відчувала в майбутньому розчарованість в собі, оточуючих. Не відчувала залежність від думки інших людей.
Щоб не відчувала образу, страх, агресію. Не мала занижену самооцінку.
Дуже важливо давати уваги стільки, скільки потрібно конкретно Вашому улюбленому малюку.
Подаруйте дитині своє тепло. Станьте турботливим сонечком для своєї квіточки))
Автор: Горбунова Інга
Як батькам обговорювати новини з дитиною
Маленькі діти можуть не розуміти різниці між реальними фактами й вигадкою. Але вже у віці 8–9 років вони сприймають як реальні факти те, що бачать по телевізору. Деякі діти беруть близько до серця програми новин, уявляючи, що все, що вони в них бачать, може трапитися з ними. Коли в новинах повідомляється, наприклад, про захоплення автобуса або стрілянину в громадському місці, у дитини можуть виникати тривожні думки: «Чи може це статися зі мною?», «Чи можу я теж потрапити в таку ситуацію?» тощо.
Такі думки в дитини можливі, коли вона бачить новини про стихійне лихо. Коли по телевізору йде повідомлення про урагани або повені, дитина може хвилюватися, чи не станеться щось подібне з нею, навіть якщо в новинах ідеться про іншу країну. Телебачення й Інтернет створюють ефект присутності, поєднуючи весь світ в одній кімнаті. Новини часто зосереджують увагу глядачів на жорстоких історіях, відтак в дитини може створюватися враження, що світ більш небезпечний, ніж є насправді.
Часто те, що діти бачать по телевізору й на Інтернет-сайтах, лякає їх або збиває з пантелику. Навіть якщо ви не дозволяєте дитині дивитися телевізор і переглядати сайти новин, вона може чути про ті чи інші події від друзів і однокласників. Тому вам потрібно навчити дитину правильно сприймати новини й реагувати на них спокійно і без зайвих емоцій.
Перше, що потрібно з'ясувати перед обговоренням новини з дитиною, – це те, що дитині вже відомо. Можливо, вона чула ту чи іншу новину від однокласників, але не знайома з її контекстом, а тому не розуміє нюансів. Тому ваше завдання – пояснити дитині цей контекст і розповісти, чому у світі виникають ті чи інші події.
Цікавтеся в дитини, які теми діти обговорюють у школі, які новини вона бачила по телевізору або в Інтернеті. Так ви краще зрозумієте, як вона бачить події у світі.
Також, обговорюючи з дитиною новини, потрібно враховувати її вік. Маленьку дитину можна захистити від тривог, пов'язаних із новинами, просто заборонивши їй дивитися телевізор і переглядати сайти новин, однак старшим дітям такий метод не підійде. Якщо ви не обговорюватимете з дитиною новини, вона все одно дізнається про них у школі.
Краще, коли дитина дізнається новини від вас, а не від однокласників – так менш імовірно, що вона буде схвильована або збита з пантелику новою інформацією.
Дивіться новини з дитиною
Дивіться й читайте новини разом із дитиною. Заохочуйте дитину ставити запитання, якщо новини її засмучують або лякають.
Стежте за власними реакціями на новини. Ваші діти беруть із вас приклад, формуючи своє сприйняття інформації. Якщо сприйматимете новини спокійно й раціонально, ваша дитина чинитиме так само.
Чесно кажіть дитині про свої почуття. Якщо та чи інша новина вас засмучує, цілком прийнятно розповісти про це своїй дитині. Те, що події у світі не залишають вас байдужими, є здоровою емоційною реакцією. Можна також показати свої емоції, висловивши намір пожертвувати на благодійність або підписати звернення до державних органів. Будьте чесними, висловлюючи свої почуття, але не вимагайте від дитини, щоб вона відчувала те саме, що й ви. Заохочуйте дитину критично сприймати інформацію й робити власні висновки.
Обговорюйте новини й дозволяйте дитині висловлювати свої емоції
Події у світі можуть викликати неприємні емоції. І хоча в Інтернеті доступна інформація про те, що відбувається в будь-якій точці світу, це не означає, що дитину потрібно перевантажувати такою інформацією. Обговорюючи з дитиною поточні події й те, що вона почула в школі, ви можете допомогти їй краще розуміти ситуацію у світі й орієнтуватися в інформаційному потоці.
Щоб розвіяти страхи дитини з приводу новин, потрібно говорити їй правду, але тією мірою, якою дитина готова її сприйняти. Головне – бути чесними й допомогти дитині почуватися в безпеці. Не слід вдаватися в подробиці, якщо дитині не цікаво.
Незважаючи на неможливість контролювати все, що відбувається у світі (наприклад, стихійне лихо та катастрофи), ми здатні дати дітям шанс ділитися своїми страхами. Заохочуйте дітей відкрито говорити про те, що їх лякає.
Діти старшого віку рідше сприймають новини буквально. Вони часто демонструють скептицизм із приводу новин і засобів масової інформації загалом, іноді приховуючи за цим тривогу з приводу подій у новинах. Допоможіть дитині впоратися із цією тривогою. Завжди будьте готові її вислухати.
Можна обговорити з дитиною, чому по телевізору транслюють так багато тривожних новин. Можливо, це спроба телеканалу підняти рейтинги, а можливо, новина дійсно гідна телеефіру. Розмовляючи з дитиною на такі теми, ви можете розвіяти її страхи й пояснити роль засобів масової інформації в суспільстві.
І, нарешті, обговорюючи з дитиною новини, дотримуйтеся таких правил:
регулярно говоріть з дитиною про новини. Допомагайте їй усвідомити побачену та прочитану інформацію;
ставте дитині запитання: «Що ти думаєш про ці події?», «Як ти думаєш, чому так сталося?»;
дивіться новини по телевізору та в Інтернеті разом із дітьми. Так ви відразу зможете відсіяти недоречну інформацію та правильно розставити наголоси;
будьте уважні: можливо, у якийсь момент вам буде потрібно втрутитися й пояснити дитині, що відбувається на екрані;
уникайте занадто барвистих сюжетів або сюжетів із неприйнятною тематикою;
якщо вам не подобається зміст випуску новин, просто перемкніть на інший канал або вимкніть телевізор;
обговорюючи з дитиною новини, пояснюйте контекст. Наприклад, замість того, щоб просто порозмовляти про стихійне лихо, наголосіть на тому, як люди дають раду наслідкам таких явищ, загостріть увагу дитини на благодійництві та співпраці між людьми. Чи була подія, показана в новинах, окремим явищем, а чи вона пов'язана з іншими подіями? Такі розмови допомагають дітям краще зрозуміти суть світових подій і зменшують тривогу;
обговорюючи з дитиною трагічні події, сфокусуйтеся на тому, як можна допомогти постраждалим. Це дасть дитині відчуття контролю над ситуацією й допоможе почуватися впевненіше.
Джерело : Розвиток дитини
10 порад дітям, як опановувати емоції
Навчитися розуміти та «приборкувати» свої емоції важко навіть дорослим, що вже казати про малюків, які лише починають пізнавати світ. Як же ж допомогти дітям давати лад усім тим почуттям, що вирують усередині? Як навчити розрізняти їх? А головне – опановувати, а не йти у них на поводі? В цій статті ми розкажемо вам, як найкраще допомогти дітям навчитися давати раду власним емоціям.
1. Усі емоції важливі!
Емоції допомагають нам розуміти, що з нами відбувається. Не буває поганих та хороших емоцій, але є неприємні та приємні. Неприємні емоції – знак того, що щось не так, або навіть попередження про небезпеку. Зазвичай такі емоції спонукають нас діяти відповідним чином і захищати себе.
2. Визначай та називай свої емоції
У емоції, як і у кожної речі, є своя назва й ознаки. Ми краще розуміємо, що з нами, та краще керуємо емоціями, коли даємо їм назви.
Страх допомагає нам уникати небезпечних ситуацій, при цьому ми стаємо більш зосередженими, настороженими та здатними захистити себе.
Гнів допомагає нам відстояти себе.
Смуток змушує нас на деякий час гальмувати та «відступати», щоб мати час обміркувати певну ситуацію.
Огида допомагає нам дотримуватись гігієни та чистоти.
Радість говорить нам про те, що у нас усе гаразд.
3. Використовуй емоційний термометр, досліджуючи емоції
Почуття можуть бути маленькими або великими. Отже, ми можемо їх вимірювати та створювати власну шкалу для них, наприклад, від 1 до 5. Як я почуваюся, коли маю гнів на 5 балів за емоційним термометром? Як почуваюся, коли гнів на 2 бали? Чи є якісь відмінності?
Подумай і вигадай разом із дорослим, що саме тобі може допомогти чи що саме ти можеш робити, щоби впоратися з цими емоціями, коли вони сягають кожного з рівнів за шкалою твого емоційного термометра.
Наприклад:
– злюся на 3 бали – розповісти дорослим, що саме я почуваю і що потребую;
– гніваюся на 5 балів – роблю фізичні вправи, не пов’язані з ситуацією гніву (стрибки, біг).
Знай, розрізняй, раду давай: 10 порад дітям, як опановувати емоції, емоції, емоційний інтелект,виховання дитини,емпатія,розвиток емоційного інтелекту,розвиток дитини,шкільна освіта,покращити самопочуття, приборкати емоції,впоратися з хвилюванням,тривога,емоційне здоров'я, «Монстрик і його кольори», Анна Льєнас
4. Наші емоції тісно пов’язані з тілесними відчуттями
Коли ми гніваємось, можемо відчувати, як тіло напружується, стискаються кулаки, ми червоніємо. Коли боїмось, то можемо відчувати нудоту, біль у животі, нам може здаватися, що не вистачає повітря, може паморочитись у голові. Це нормальні відчуття, нічого поганого від них не станеться. Ці відчуття допомагають нашому тілу діяти. Вони минуть тоді, коли стихне наша емоція.
5. Навіть найсильніші емоції завжди минають
Емоції чимось нагадують морські хвилі на узбережжі – вони можуть бути менші, більші, можуть бути величезними, але всі ці хвилі поступово зникають біля берега. Тож, яка би не була емоція, важливо пам’ятати, що вона розсіється, як і хвиля. Ми можемо дати собі час спостерігати за хвилею, дати час їй пройти, але не чіплятися за неї й не намагатися позбутися.
6. «Мудрі думки» допомагають зменшити неприємні почуття
Щоб краще давати раду з неприємними емоціями, нам треба знати, що думки, емоції та наші дії пов’язані. Наприклад, коли тобі треба зробити щось, чого ти ніколи не робив або не робила раніше (грати у нову гру, вчитися писати чи читати у школі), може прийти думка: «У мене нічого не вийде» чи «Я не зможу». Оскільки ти починаєш так думати, з’являється почуття страху. І, відчуваючи страх, ти можеш уникати цієї нової гри чи не хотіти йти до школи. Тобто, думка («Я не зможу») викликає почуття (страх), яке призводить до дій (униканню нових ігор чи навчання). Але ж думка «Я не зможу» не є обов’язково правдивою, не є точним фактом. І, якщо ми маємо якусь думку, то не обов’язково саме їй вірити. Ми можемо поливати «соусом мудрості» свої негативні думки, змінюючи їх на ті, які допоможуть почуватися краще та діяти краще. Також можемо уявити, що негативні думки проходять повз нас, як хмаринки в небі, чи уявити, що спускаємо їх в унітаз.
7. Дихаємо, щоби стишити емоції
Один із найпотужніших способів керувати потужними емоціями – глибоко дихати. Сильне глибоке дихання розслабляє мозок, заспокоює наші сильні почуття та допомагає приймати розумні рішення. Хоча є невелика проблема – занадто складно робити щось нове, коли ти дуже засмучений, тому ліпше починати тренуватися вже зараз, коли ти спокійний. Чим більше ти практикуєш глибоке дихання, коли у стані спокої, тим легше тобі буде робити це, коли ти будеш засмученим чи засмученою.
Ось кумедний спосіб попрактикуватися. Ти можеш робити цю вправу де завгодно – в машині, у ванній, на вулиці.
«Гаряче какао»:
Уяви, що ти тримаєш у руках чашку з гарячим какао. Зроби вдих через ніс протягом трьох секунд, як ніби відчуваєш приємний шоколадний запах. Потім видихни через рот протягом трьох секунд, як ніби хочеш остудити це какао. Повтори чотири-п’ять разів, поки не почнеш відчувати себе розслабленим.
8. Помічати, що є тут і зараз
Цьому допоможуть деякі вправи.
«Чуття павучка»:
На прогулянці уяви себе павучком. Використовуй «чуття павучка»: нюх, зір, смак і дотик, щоби відчути, що відбувається навколо тебе та всередині тебе, тобто те, що ти відчуваєш.
«Баночка з блискітками»:
Наповни банку водою, засип туди блискіток, розмішай так, щоби вони кружляли в банці. Уважно спостерігай, як саме блискітки кружляють, а потім осідають. Подумай, що інколи наш розум як ця банка – часом він хаотичний, і ми не дуже добре бачимо. Але коли він спокійний, блискітки осідають і ми бачимо ясно.
9. Проси допомоги у дорослих
Часто, коли нам дуже зле й емоції переповнюють нас, найкращий спосіб пережити їх – це бути поруч із дорослими, які зараз можуть підтримати та допомогти, ті, яким ти довіряєш і з якими можеш поділитися тим, що зараз відчуваєш.
Знай, розрізняй, раду давай: 10 порад дітям, як опановувати емоції, емоції, емоційний інтелект,виховання дитини,емпатія,розвиток емоційного інтелекту,розвиток дитини,шкільна освіта,покращити самопочуття, приборкати емоції,впоратися з хвилюванням,тривога,емоційне здоров'я, «Монстрик і його кольори», Анна Льєнас
10. Вивчай емоції у легкій ігровій формі разом із героями улюблених книжок
Монстрик із книжки-картинки відомої каталонської письменниці Анни Льєнас «Монстрик і його кольори» швидко та легко допоможе малечі розвинути емоційний інтелект і підготуватися навіть до найбурхливіших переживань і хвилюваннь. Разом із маленькими читачами харизматичний головний герой цієї симпатичної книжки весело та делікатно досліджуватиме почуття, а заразом і кольори, мандруючи зі сторінки на сторінку, розглядаючи яскраві малюнки та показуючи кожну емоцію через простий і зрозумілий приклад. А однойменна розмальовка перетворить процес вивчення емоцій на веселу та захопливу гру. Крім того, вона допоможе малюкам ще краще розібратися з власними емоціями та реалізувати свій творчий потенціал.
Автор: Юлія Джежелій
Джерело: bokmal.com.ua
Немає коментарів:
Дописати коментар